чатувати

-у́ю, -у́єш, недок.

1) перех. і неперех., кого, що, біля кого – чого, над ким – чим.Охороняти когось або щось. || неперех. Стояти на варті; вартувати, стерегти. || Стояти, сидіти і т. ін. біля когось, чогось, оберігаючи його спокій або стежачи за безперебійністю роботи тощо. || Доглядаючи когось, стримувати його рух, дії і т. ін.

2) неперех., на кого – що, також зі спол. щоб, аби, поки. Чекати на появу кого-, чого-небудь, терпляче очікувати на когось, щось.

3) перех., на кого – що, кого, чого і без додатка, також зі спол. щоб, аби. Непомітно вичікувати жертву; підстерігати здобич. || перен. Чекати на когось, бути неминучим для кого-небудь (про лихо, злигодні і т. ін.). Чатувати на здобич.

4) перех. і без додатка, на що, також зі спол. щоб, аби. Вичікувати, ждати слушного моменту, пори. || Чекати на кого-, що-небудь.

5) перех. і неперех., на що, на чим, також зі спол. щоб, аби. Стежити за ким-, чим-небудь, за чиїмись або за своїми діями, мовою і т. ін.; пильнувати.